ЧИ ПОВИНЕН ВЧЕНИЙ-РЕЛІГІЄЗНАВЕЦЬ СПОВІДУВАТИ РЕЛІГІЮ?

Це з’ясовували на експертному семінарі «Релігієзнавство як наука: основні питання методології»

Вчені-релігієзнавці, представники російських вузів та наукових інститутів взяли участь в експертному семінарі «Релігієзнавство як наука: основні питання методології», який відбувся 10 червня в Синодальному інформаційному відділі.

Відкриваючи семінар, голова Відділу Володимир Легойда нагадав про намір регулярно при СІНФВ організовувати подібні заходи із залученням експертного співтовариства, відомих вчених, богословів, істориків релігії та суспільствознавців для обговорення питань, «важливих для інтелектуального розвитку нашого суспільства, церковно-суспільних процесів».

Дискусія в рамках семінару була присвячена обговоренню питання про природу релігієзнавства як науки і можливості визначення цієї дисципліни як «атеїстичної». Учасники експертного заходу у своїх виступах приділили увагу методологічним основам релігієзнавства. Різноманітні відгуки викликало поставлене організаторами семінару питання про необхідність для вченого-релігієзнавця сповідувати релігію, яка є предметом його вивчення, і можливості для релігієзнавця залишатися прихильником атеїстичних поглядів або агностиком.

Провідний науковий співробітник Інституту сходознавства РАН, директор Центру «Церква і міжнародні відносини» МДІМВ Андрій Зубов обґрунтував тезу про те, чому релігієзнавство не може вважатися «атеїстичною дисципліною». Разом з тим професор назвав будь-які спроби конфесіоналізації релігієзнавства «спробами ідеологізації науки, що відвертають серйозних учених». Живу реакцію учасників семінару викликала заява Зубова про те, що для віруючого вченого «добре знання своєї віри завжди допомагає зрозуміти віру інших», так само як і визнання про переживання «духовного захоплення» при ознайомленні з чужими релігійними традиціями.

«Методологічний атеїзм, — на думку професора Зубова, — безумовно, ідеологія, оскільки вона задає певні ідеологічні параметри дослідження».

Завідуючий сектором філософії релігії ІФ РАН Володимир Шохін також визнав, що наявність власного релігійного досвіду — швидше позитивний фактор для релігієзнавця, аніж відсутність його. Вчений приділив увагу розгляду критеріїв наукової об’єктивності, якими зазвичай оперує релігієзнавець, сам сповідуючи ту чи іншу релігію, а також обґрунтував тезу про те, чому релігієзнавство не може вважатися атеїстичної дисципліною.

Точку зору Шохіна розділила завідуюча кафедрою релігієзнавства Російської академії держслужби Ольга Васильєва. Однак, за її словами, для сучасної релігієзнавчого співтовариства характерний «псевдоатеїстичний флер», що зберігається ще з радянського періоду, повідомляє Богослов.Ru.

 

Підготував Олег Карпенко

 

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.