Архів категорії: тема номера: Трійця

Зелені святки. Традиції свята в Україні

День Святої Трійці й наступні святкові дні в народі називають Зеленими святами, Зеленими святками, Троїцькою седмицею. Народна традиція часто помилково об’єднує язичницькі літні свята (русалії, «Семицька неділя», «клечальна неділя») з християнським святом — Днем Святої Трійці. До прийняття християнства в ці дні поклонялися природним стихіям — вогню, воді, землі. І відлунням язичницького минулого є безліч народних марновірств та обрядів, пов’язаних з Троїцькою неділею (обереги, ворожіння, плетіння вінків тощо).

Продовжувати читання Зелені святки. Традиції свята в Україні

«Вдягнутись у нову людину»

«Відомо, що в секті п’ятидесятників ключовим є хрещення Святим Духом, що виражається у говорінні іншими мовами. Як ставиться до цього явища Православна Церква?»
Наталія Цимбалюк

Відповідає архімандрит Маркел (Павук):Так зване говоріння іншими мовами, яке нині практикують п’ятидесятники, суттєво суперечить Євангелію та давній християнській традиції.

Продовжувати читання «Вдягнутись у нову людину»

Якщо я говорю мовами людськими й ангельськими, а любові не маю, то я — як мідь, що дзвенить, або кімвал, що бринчить

На противагу іудеям і язичникам
У ранній період церковної історії поширення дару говоріння різними мовами було зумовлене потребою проповідувати християнство у язичницькому і багатонаціональному світі, який вимагав якихось ознак для підтвердження істинності тієї чи іншої доктрини. На момент поширення християнства язичницькі жерці могли робити такі речі, які дуже дивували людей (примушували ідолів говорити, пророкували). Крім того, дар говоріння іншими мовами був даний апостолам для того, аби переконати євреїв, що до спасіння закликається не лише Ізраїль, а й язичники. Говоріння мовами було також знаком для язичників, невіруючих і малодушних (див.: 1 Кор. 14: 22).

Продовжувати читання Якщо я говорю мовами людськими й ангельськими, а любові не маю, то я — як мідь, що дзвенить, або кімвал, що бринчить