Архів категорії: Соціальне служіння

6071992159_8ae93c4727_o

ПРАВОСЛАВНИЙ ДОСВІД ДОПОМОГИ НАРКОМАНАМ. Наркоманія — недуга духовна

Православ’я розглядає наркоманію як пристрасть, як духовну хворобу людини. Звільнення від пристрасті до наркотиків неможливе без набуття духовної основи, здатної заповнити душевну порожнечу. Всім відома народна мудрість: «Святе місце порожнім не буває». У людині таким «святим місцем» є душа. Створена за образом Божим, вона настільки глибока, що ніхто й ніщо, крім Бога, не може її наповнити. Наркоманія — це реакція на бездуховність і внутрішню порожнечу. Наркотик можна витіснити з життя, заповнивши останнє вірою в Бога. «Бог прагне, щоб Його праг­ли», — каже святитель Григорій Богослов. Пробудити цю спрагу Бога в серцях наркозалежних — основне завдання духовної допомоги.
Продовжувати читання ПРАВОСЛАВНИЙ ДОСВІД ДОПОМОГИ НАРКОМАНАМ. Наркоманія — недуга духовна

DSC_8582

Є ЗАВДАННЯ — ДОПОМОГАТИ

Священик В’ячеслав Яковенко, настоятель храму на честь Усіх святих воїнів (м. Київ), пропонує кожному поставити запитання: що можливо зробити для ветеранів?

— Ви зі своїми парафіянами регулярно допомагаєте ветеранам війни, учасникам бойових дій. Як народилася і була втілена в життя ідея такого соціального служіння?

— Господь управив. Ще до прийняття священного сану я, будучи юристом за освітою, керував громадською організацією. Ми з колегами-адвокатами з радістю допомагали ветеранам Великої Вітчизняної війни, іншим літнім людям (яким було важко зорієнтуватися в сучасному законодавстві), наприклад, звернутися до суду, написати позовну заяву… Тоді це коштувало близько 300–400 гривень. Для мене — 15 хвилин роботи, а для дідуся — економія мало не половини пенсії! Ось і трудився на славу Божу, грошей не брав. Адже багато хто з цих поважних людей кров проливав, життям ризикував заради нас. І мені здається, що сьогодні кожен має поставити собі питання: що ми можемо зробити для ветеранів, як віддячити за ратні труди? Радянські часи — багато в чому спірні, але все-таки позитивні моменти тоді були. Нас із дитинства навчали патріотизму, шанобливого ставлення до старших. У цьому зв’язку пригадується девіз: «Якщо не ми, то хто?». Якщо Господь дав мені сили, вміння і можливість допомагати нужденним, то я просто зобов’язаний це робити. Продовжувати читання Є ЗАВДАННЯ — ДОПОМОГАТИ

2002_4_12_Easter_007-

Десниця милосердя

Навіть перебуваючи непритомною на смертному одрі, людина відчуває, якщо її тримають за руку

ДУХОВНИЙ ДОСВІД

Понад 30 років Тетяна Євграфівна Ведріна відвідує Макаріївський храм у Києві. Вона — з тих парафіян, якими в 1980-ті роки духовно опікувався відомий священик Георгій Єдлінський. У той час Тетяна Євграфівна викладала у військовому училищі російську мову іноземцям та була сповнена сил… Рік тому вона осліп­ла, рідних у неї не залишилося; парафіяни приводять її під руку майже на кожне богослужіння. Слова досвідченої вчительки про важливість турботи одне про одного (записані журналісткою) не просто переконливі. У них є не тільки дидактичність, а й справжнє душевне переживання. Продовжувати читання Десниця милосердя

dom_miloserdiya

Рекомендації щодо організації парафіяльної допомоги ветеранам

ПАМ’ЯТКА НАСТОЯТЕЛЮ

Віра без діл мертва

Осмислене соціальне служіння не терпить хаосу. Організація служби милосердя на парафії — справа, що вимагає розважливості й терпіння. Важливо врахувати наявність доброї волі парафіян; тверезо оцінити здібності кожного й можливості общини в цілому; розставити пріоритети; визначити цілі, а також шляхи їх досягнення; вибудувати системи комунікацій та контролю… Загалом, організаційних нюансів безліч. Правильно налагоджене, дієве соціальне служіння може стати свідченням живої віри і згуртувати общину. Але навіть у цьому разі (точніше — тим більше, у цьому разі) гранично важливо, щоб у волонтерів-активістів не виникало запаморочення від успіхів. Коли виконаєте все, що вам наказувалося, кажіть: ми раби нікчемні; бо зробили те, що повинні були зробити, — вчить нас Сам Господь Іісус Христос (Лк. 17: 10). І апостол Павел нагадує: ділами закону не виправдається перед Ним ніяка плоть; бо законом пізнається гріх (Рим. 3: 20). Тому вже на етапі організації парафіяльної служби милосердя важливо усвідомити, що найголовніша спільна справа парафіян — Літургія, а єдність спілкування православних — Євхаристія. Продовжувати читання Рекомендації щодо організації парафіяльної допомоги ветеранам

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

НАДИХАТИ ЖИТТЄЛЮБСТВОМ

Із проблемою алкогольної та наркотичної  залежності стикається багато сімей, зокрема й серед віруючих. Ми вирішили звернутися до фахівців з цієї галузі — координатора реабілітаційного центру для хімічно залежних при чоловічому монастирі в ім’я святого Савви Освященного Запорізької єпархії (м. Мелітополь) ігумена Захарії (Пліхти) й керівника терапевтичного процесу реабілітаційної програми протоієрея Ігоря Стариніна.
Продовжувати читання НАДИХАТИ ЖИТТЄЛЮБСТВОМ

reabilitacija_

Методичні рекомендації щодо організації товариства тверезості на парафії

Проблема пияцтва — проблема духовна. Церковне Передання говорить про те, що залежність людини від алкоголю — це дія в ній пристрасті винопиття. Тверезість — природний стан людини, і наше завдання — повернути цю Богом дану нам тверезість. Як можна це зробити? Часто люди, які вважають себе православними, проcять допомогти їм позбавитися пияцтва. Але коли мова заходить про духовні засоби боротьби із пристрастю — покаяння, молитву та особисту ревність, то дехто, не розуміючи цього, виявляється не готовим, та й не вбачає в цьому потреби. Більшість із них, усвідомлюючи гостроту проблеми й необхідність дій, шукають усіляких засобів, які виключають особисту працю та зусилля самої людини для позбавлення від згубного потягу. Однак ліків від пристрасті не існує. Аби щось змінити на краще у своєму житті, потрібні зусилля, самоспонукання, робота над собою. Але якщо людина не трудиться над тим, щоб бути кращою, вона ставатиме дедалі гіршою. Продовжувати читання Методичні рекомендації щодо організації товариства тверезості на парафії

710891162

ЦЕРКОВНА ДОПОМОГА ЛІТНІМ ЛЮДЯМ

Шанобливе ставлення до батьків, до всіх літніх людей завжди вважалося важливою частиною виховання та культури кожної людини і суспільства. У Святому Письмі одна з головних заповідей — шануй батька твого і матір твою, <…> щоб продовжилися дні твої, і щоб добре тобі було на <…> землі (Втор. 5: 16). Апостол Павел повторює цю саму заповідь: шануй батька твого і матір, <…> щоб тобі було добре і будеш довголітнім на землі (Єф. 6: 2–3). Це — основа милосердя і любові до ближнього, оскільки не можна любити ближнього, не люблячи батька й матері.

Продовжувати читання ЦЕРКОВНА ДОПОМОГА ЛІТНІМ ЛЮДЯМ

6_1237288851

ЯК ОРГАНІЗУВАТИ ПАРАФІЯЛЬНЕ СЛУЖІННЯ МИЛОСЕРДЯ

Соціальні проблеми існували завжди. Православна Церква від самого початку свого iснування відігравала активну роль у справі допомоги нужденним і знедоленим. На єпархіальному i парафіяльному рівнях реалізується багато соціальних проектів, у рамках яких проводиться робота із залежними, бездомними, людьми похилого вiку та молоддю, інвалідами тощо. Священики вже давно служать у лікарнях, дитячих будинках, місцях позбавлення волi — там, де необхідна християнська підтримка i словом, і ділом.

Продовжувати читання ЯК ОРГАНІЗУВАТИ ПАРАФІЯЛЬНЕ СЛУЖІННЯ МИЛОСЕРДЯ