Архів категорії: Молодість небайдужа

ЧУДЕСА СВОЇМИ РУКАМИ

Світ навколо нас постійно змінюється. Час технологій диктує свої правила та ритм. Однак справжні цінності, ніби проміння сонця, пробиваються через товщу холодного сьогодення. Адже саме добро, співчуття, милосердя, душевне тепло, допомога іншим — ось що по-справжньому перетворює все навколо. Поряд із нами безліч людей, таких неповторних і різних. Деякі з них стали заручниками складних життєвих обставин чи хвороб. І, піклуючись про них, творячи добрі справи, ми робимо світ кращим, світлішим. Тому не слід забувати й про маленькі чудеса: добре слово, посмішку, підтримку, заохочення. Моя остання поїздка у школу-інтернат по-новому відкрила важливість лагідного слова для її вихованців.

Продовжувати читання ЧУДЕСА СВОЇМИ РУКАМИ

ПОДАРУВАТИ РАДІСТЬ

Щоразу, коли ми їдемо до вихованців дитячого будинку, я хвилююся, немов уперше. Ніколи не знаєш, що тебе очікує і чи вдасться виконати задумане, адже все може піти зовсім не за планом.

Продовжувати читання ПОДАРУВАТИ РАДІСТЬ

СОНЦЕ ПРОБИВАЄТЬСЯ КРІЗЬ ХМАРИ

Блаженні й тричі блаженні сироти, які залишилися без великої любові своїх батьків, тому що вони ще в цьому житті сподобилися мати Отцем Бога і при цьому зберігають батьківську любов, яку втратили, в Божому банку, й вона приносить відсотки.

Продовжувати читання СОНЦЕ ПРОБИВАЄТЬСЯ КРІЗЬ ХМАРИ

Я ХОЧУ ПРИЙТИ ТУДИ ЩЕ

Про волонтерство я почула від подруги. Мені теж захотілося долучитися, та все якось не складалося. Нарешті, сталося…
Згадавши розповіді подруги про онкохворих дітей, а головне, побачивши, як сяє її обличчя, коли вона розповідає про них, я зрозуміла, що ось він — шанс, який дає мені Господь, щоб випробувати себе й допомогти тим, хто дійсно потребує допомоги.

Продовжувати читання Я ХОЧУ ПРИЙТИ ТУДИ ЩЕ

ДОПОМАГАЄШ СОБІ

Мої враження від поїздки до дитячої школи-інтернату не можу передати словами. Це подорож до паралельного світу, де незвична атмосфера й багато тепла…

Продовжувати читання ДОПОМАГАЄШ СОБІ

«НОВЕНЬКІ» СТАЮТЬ «СВОЇМИ»

У кожного волонтера, як і в кожного учня, є літні канікули. Але восени волонтери зустрілися знову і в одну з неділь відвідали дитячий будинок.


Продовжувати читання «НОВЕНЬКІ» СТАЮТЬ «СВОЇМИ»

ГУРТОЖИТОК ЛЮБОВІ

Блаженні убогі духом… (Мф. 5: 3). З цієї фрази починаються заповіді блаженства. Неодноразово я стикалася з її тлумаченням, та одного чудового дня переді мною раптом наяву відкрилася нова несподівана грань духовної убогості. Однак розпочну по порядку…

Продовжувати читання ГУРТОЖИТОК ЛЮБОВІ

НЕЗВИЧАЙНА ПОЇЗДКА ДО КОНОТОПA

Ця поїздка була не зовсім звичайною, а точніше зовсім незвичайною. Як правило, наша «банда» раптово і регулярно «захоплює» дитячі будинки чи інтернати й починає «мучити» дітей: вони пишуть слова, вирішують логічні завдання, будують замки, роблять орігамі, вироби та багато іншого.

Продовжувати читання НЕЗВИЧАЙНА ПОЇЗДКА ДО КОНОТОПA

ПЕРША ПОЇЗДКА ДО ДИТБУДИНКУ

Я ніколи не була в дитячому будинку, аж доки не почула оголошення про волонтерські поїздки, що їх організовує Іонинський монастир. Серце відгукнулось, я розшукала координатора… Настав день першої поїздки. На душі були хвилювання, вагання, страх, як перед іспитом: ти не знаєш, який дістанеться білет, які запитання. Напевно, це й був іспит, але життєвий. Я їхала і покладалась на волю Божу…

Продовжувати читання ПЕРША ПОЇЗДКА ДО ДИТБУДИНКУ

ДІТИ — ДЖЕРЕЛО РАДОСТІ ТА ЩАСТЯ

Сильне хвилювання і різні думки мучили мене перед поїздкою до дитячого будинку. Виник навіть якийсь внутрішній опір, а питання «Куди їду? Що робити? Як усе пройде? А чи той це шлях?» не давали зосередитися. Це було вперше в моєму житті! З’явилося глибоке сердечне бажання, щоб діти прийняли мене, і виник контакт із ними.

Продовжувати читання ДІТИ — ДЖЕРЕЛО РАДОСТІ ТА ЩАСТЯ