Архів категорії: літературна сторінка

ДАРИ ВОЛХВІВ

Даху на храмі ще не було. Не встигли до початку холодних листопадових вітрів привезти шифер. Упоралися б вчасно, але всі зібрані по трьох селах гроші пішли на розрахунок з мулярами з далекого Закарпаття, які вдень і вночі не злазили з риштовань, щоб встигнути до холодів закінчити свою роботу. Вони-то все зробили і розрахунок отримали, а от у старости в кишені залишилися лише копійки, та й не давала спокою найголовніша проблема: піст завершується, а даху немає, отже, й Різдво знову по хатах і домівках зустрічати доведеться! Їхати до єпархії, просити, щоб священика прислали? А де служити? Просто неба? Запитання залишалися без відповідей.

Продовжувати читання ДАРИ ВОЛХВІВ

ДИЯКОН РУСТИК НОВАКОВИЧ. СЕРЕД ЯСНОГО НЕБА ГРІМ

Серед ясного неба — грім… Ще ніде нічого, та раптом ліс за спиною загув, застогнав, затріщали гілки, із хащів на луки повіяв поривчастий вологий вітер, ледь не зірвавши капелюшок з пастушка, який пас волів. Із заходу насувалася чорна хмара, і що ближче вона підпливала до сонця, тим страшніше ставало малому. Він сховав за халяви листочки, схожі на книжку (читати ж любив страх!) і, схопивши батога, що лежав на землі, почав його швидко розмотувати.

Продовжувати читання ДИЯКОН РУСТИК НОВАКОВИЧ. СЕРЕД ЯСНОГО НЕБА ГРІМ

ІСТОРИЧНЕ ВІДКРИТТЯ

Отець Павло свого правлячого архієрея бачив не часто, й не тому, що дотримувався старого солдатського правила «подалі від начальства, ближче до кухні», а через те, що з його країв до єпархіального управління було мало не півтори сотні кілометрів, з яких половина — путівець. Торік, улітку, владика приїжджав у престольний день. Літургію відправив, слово своє святительське сказав і кожного парафіянина розцілував.

Продовжувати читання ІСТОРИЧНЕ ВІДКРИТТЯ

МУДРІ ЗВУКИ

1953 року я приїхав до Києва — приїхав, можна сказати, вперше. До війни я був у Києві навесні 1939 року, але тоді я прожив там усього кілька днів, приїхав непідготовлений, дечого не побачив зі своєї вини, через своє невігластво, багато чого не міг побачити й почути, бо в Києві тоді, за винятком Андріївської церкви і ще якихось церквиць на околиці, обителі та храми було закрито, а більшість — зруйновано.

Продовжувати читання МУДРІ ЗВУКИ

«НЕВДЯЧНИЙ РІД МИСТЕЦТВА» (до 100-річного ювілею перекладача Миколи Любимова)

«Невдячним родом мистецтва» назвав художній переклад один із кращих російських радянських перекладачів ХХ ст. Микола Михайлович Любимов. Фраза гірка, проте правдива. Зазвичай ми знаходимо у книзі прізвище перекладача, тільки якщо переклад поганий. Про значну перекладацьку діяльність багатьох письменників звикли згадувати наприкінці довгого списку їхніх авторських робіт, як щось другорядне. Ми майже привчені думати, що письменники змушені займатися перекладами від безвиході, а мовознавці — з обов’язку.

Продовжувати читання «НЕВДЯЧНИЙ РІД МИСТЕЦТВА» (до 100-річного ювілею перекладача Миколи Любимова)

ГАЙТО ГАЗДАНОВ. ПАНАХИДА

Це було в жорстокі й сумні часи німецької окупації Парижа. Війна охоплювала все більші й більші простори. Сотні тисяч людей сунулися мерзлими дорогами Росії, ішли бої в Африці, вибухали бомби в Європі. Вечорами Париж поринав у крижаний морок,  ліхтарі не працювали й не світилися вікна. Тільки вряди-годи місяць вночі трохи освітлював це замерзле, майже примарне місто…

Продовжувати читання ГАЙТО ГАЗДАНОВ. ПАНАХИДА

І. С. ТУРГЕНЄВ. ЖИВІ МОЩІ

Французька приказка каже: «Сухий рибалка і мокрий мисливець мають жалюгідний вигляд». Я ніколи не мав пристрасті до риболовлі, тож не можу судити про те, що відчуває рибалка в гарну, ясну днину. І наскільки в негоду задоволення, яке йому приносить рясна здобич, переважує неприємність бути мокрим.

Продовжувати читання І. С. ТУРГЕНЄВ. ЖИВІ МОЩІ

АРТУР КОНАН ДОЙЛ. ЛЮБЛЯЧЕ СЕРЦЕ

Лікареві із приватною практикою, який вранці та ввечері приймає хворих удома, а вдень ходить на виклики, важко викраяти час, щоб подихати свіжим повітрям. Для цього він повинен прокинутися раніше й вийти на вулицю о тій порі, коли магазини ще зачинені, повітря чисте й свіже і всі предмети чітко окреслені, як буває в мороз.

Продовжувати читання АРТУР КОНАН ДОЙЛ. ЛЮБЛЯЧЕ СЕРЦЕ