Архів категорії: Чи знаєте ви що…

ХТО ПРИДУМАВ НАЗВИ СЕМИ НОТ?

Знайомі кожному назви нотної гами — починаючи «до» й закінчуючи «сі» — в XI ст. були введені у вжиток ченцем-бенедиктинцем Гвідо Д’ареццо й позначали перші склади слів молитви до Іоанна Хрестителя. У ній містилося прохання про збереження сили голосу.

Продовжувати читання ХТО ПРИДУМАВ НАЗВИ СЕМИ НОТ?

ЯК ВИНИКЛИ МЕДИЧНІ ТЕРМІНИ?

Багато кому ще з юності відомі назви лікарських спеціальностей та хвороб, але мало хто вдається до того, щоб простежити, звідки ж узялися такі, часто досить нелегковимовні імена.

Продовжувати читання ЯК ВИНИКЛИ МЕДИЧНІ ТЕРМІНИ?

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО… ПРИХОВУЮТЬ ТУМАНИ ГОРИ АЙ-ПЕТРІ?

Назва гори і плато Ай-Петрі складається з перекручених грецьких слів «святий Петро» (грецьк. Άγιος Πέτρος — а́гіос Петрос). Саме тут спостерігається максимальна кількість туманних днів у році по всій Україні — до 215. Водночас це й найбільш вітряна точка Криму та України — вітер зі швидкістю 15 і більше м / с, посилюючись до рекордних 50 м / с, може віяти тут понад 120 днів. З гори, що височіє над містом Алупка, відкривається чудова панорама на берег Чорного моря і Ялту.

Продовжувати читання ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО… ПРИХОВУЮТЬ ТУМАНИ ГОРИ АЙ-ПЕТРІ?

МІСТО МАРІЇ

Місто Маріуполь засновано 1778 р., коли через загрозу нової російсько-турецької війни розпочалося переміщення з Кримського ханства в Російську імперію християн — усього близько 31 тис. осіб, більша половина яких були православні — греки, кілька сотень грузинів і волохів, а також близько 12,5 тис. вірмен.

Під проводом митрополита Готфейсько-Кафайського Ігнатія (Гозадіні) і керівництвом командувача Кримського корпусу генерал-поручика О. В. Суворова переселенці, несучи з собою велику святиню — Бахчисарайську ікону Божої Матері, звершили важкий перехід. Указом імператриці Катерини II, а також ордером намісника південних губерній князя Г. О. Потьомкіна кримським грекам було відведено територію Павлівського (Маріупольського) повіту Азовської губернії, а засноване незадовго до того місто Павлівськ при цьому було перейменовано на Маріуполь. Цю назву місто остаточно отримало 24 березня 1780 р. за пропозицією митрополита Ігнатія. Псевдогрецька назва з елементом «-поль» (тобто місто, «місто Марії») було дано на честь Марії Федорівни, дружини спадкоємця царського престолу, майбутнього імператора Павла I та її покровительки — Пресвятої Богородиці. 26 липня того ж року переселенці на чолі з митрополитом Ігнатієм уперше прибули в Маріуполь. Частина з них оселилася в місті, а решта — в 19 селах у його околицях. Грузини й волохи заснували окреме село Георгіївка, назване пізніше Ігнатіївкою. 15 серпня в Маріуполі відбулися урочистості з нагоди завершення переселення, а митрополит Ігнатій освятив місця для будівництва майбутніх храмів міста. Були закладені собор в ім’я святого Харалампія (відкритий для богослужіння вже 22 квітня 1782 р.), а також церкви на честь Різдва Пресвятої Богородиці (Карасівська) та на честь Успіння Пресвятої Богородиці (Маріїнська). 4 червня 1791 р. добудовано й освячено церкву в ім’я Марії Магдалини. Владика Ігнатій заснував у місті свою кафедру, перейшовши під омофор Руської Православної Церкви як вікарний архієрей Слов’янської та Херсонської єпархії зі збереженням титулу митрополита Готфейсько-Кафайського і з правом опіки грецької громади краю. У 1783 р., коли Крим увійшов до складу Росії, частина греків повернулася туди, але більша частина їх залишилася, надовго визначивши етнічний склад міста.

Продовжувати читання МІСТО МАРІЇ

Як виникли медичні терміни?

  Багато кому ще з юності відомі назви лікарських спеціальностей та хвороб, але мало хто вдається до того, щоб простежити, звідки ж узялися такі, часто досить нелегковимовні імена. Наприклад, отоларинголог (інакше ЛОР, від слова «ларингооторинолог») спеціалізується на лікуванні вуха, горла, носа, патологій голови й шиї; назва його професії походить від грецьких найменувань цих органів. Хірург (давньогрец. χερί — «рука» + ἔργον — «робота, дія») — лікар, який діагностує і хірургічно (оперативно) лікує захворювання і травми.

Продовжувати читання Як виникли медичні терміни?

Борисфен. Славутич. Дніпро

Назва Дніпро (Данапер) походить від скіфських слів «дан» (річка) і «апер» (русло або скид води). Давньогрецький історик Геродот (V ст. до н. е.) називав цю річку Борисфеном (грец. Βορυσθένης — ріка з півночі); пізніше римляни іменували її Данапріс (лат. Danapris). Слов’янська назва — Дънѣпръ, часто зустрічається в «Повісті минулих літ», зокрема, в епізоді про відвідування цих місць апостолом Андрієм: «Коли Андрій навчав у Синопі і прибув до Корсуня, дізнався він, що неподалік від Корсуня гирло Дніпра, й захотів відправитися в Рим, і проплив у гирло дніпровське, і звідти вирушив вгору по Дніпру». На землях навколо середньої течії Дніпра у IX ст. сформувалося ядро давньоруської держави зі столицею Києвом (нині столиця України). У період Київської Русі було поширене також інше ім’я річки —Славутич.
Продовжувати читання Борисфен. Славутич. Дніпро

«Півострів» ХЕРСОН

Назва м. Херсон виникла від назви Херсонес (грец. χερσόνησος — «півострів»), міста, заснованого древніми греками 2500 років тому в Криму, що проіснувало до кінця XIV ст. 18 червня 1778 р. Катериною II був підписаний указ про створення тут фортеці та верфі й уже 19 жовтня були закладені фортеця, верф і місто, яке отримало назву Херсон. Будівництво було доручено генерал-цейхместерові І. А. Ганнібалу, сину А. П. Ганнібала, «арапа Петра Великого». Через три роки вже постало нове місто з адміралтейством, арсеналом, верфями, фортецею та гарнізоном з 220 гарматами. Ганнібал залучив до поселення в Херсоні та околицях багато греків. Саме вони заснували перший храм — церкву на честь Різдва Пресвятої Богородиці — (освячену 10 листопада 1780 р.). У 1786 р., за указом князя Г. О. Потьомкіна, архітектором І. Є. Старовим було побудовано Свято-Єкатерининський собор, в якому князь пізніше був похований. У ХIХ ст. в Херсоні розвивалася промисловість, через порт — торгівля з багатьма країнами Європи і Середземномор’я, місто швидко зростало.
Продовжувати читання «Півострів» ХЕРСОН

Медове місто

Кінець ХVIII ст. у всій Європі — це час «просвіченого абсолютизму» з «філософами на троні», час класицизму в мистецтві та літературі. В освічених верствах — повальне захоплення античними старожитностями, грецькою мовою, що підігрівалося недавнім грандіозним повстанням древнього народу проти османських поневолювачів. Зазнавши поразки, греки масово переселяються на землі Причорномор’я, відвойовані у їхнього ворога переможною єдиновірною Росією. Обом цим факторам ми зобов’язані безлічі грецьких назв населених пунктів на півдні України, таких як Маріуполь, Херсон, Мелітополь…
Продовжувати читання Медове місто