Архів категорії: № 18 (316) вересень 2012

«МОЯ ХАТА СКРАЮ…»

Два роки тому подзвонила за оголошенням: знадобилась допомога дворічному хлопчику, який перебував на лікуванні в Охматдиті. Моє знайомство з Артемком почалося за тиждень до його дня народження. У два роки він важив усього 6700. Волонтери встановили графік чергувань і щодня приходили до нього в лікарню. Вони годували, гуляли, купали (літо було дуже спекотне), вчили говорити цього славного хлопчину.

Продовжувати читання «МОЯ ХАТА СКРАЮ…»

Андре Моруа. ПРОКЛЯТТЯ ЗОЛОТОГО ТЕЛЬЦЯ

Увійшовши в нью-йоркський ресторан «Золота змія», де я був завсідний гість, одразу помітив за першим столиком маленького дідуся, перед яким лежав великий кривавий біфштекс. Мені здалося, що десь я його зустрічав, чи то у Парижі, чи ще деінде. Сівши за столик, я підкликав хазяїна:

Продовжувати читання Андре Моруа. ПРОКЛЯТТЯ ЗОЛОТОГО ТЕЛЬЦЯ

ЦАРСТВО ЙОГО НЕ ВІД СВІТУ ЦЬОГО. Про царствених страстотерпців та причини їхнього сумнівно-пристрасного шанування

Дванадцять років тому, 20 серпня 2000 р., Православна Церква канонізувала як страстотерпців імператора Всеросійського Миколу II, його дружину і п’ятьох дітей — їхній подвиг віри і мученицька кончина під час гонінь поза всякими сумнівами. В 1918 р., у ніч із 16 на 17 липня (за новим стилем), імператорську родину розстріляли більшовики.

Визнання царя і його рідних у лику святих зовсім не перекреслює слів Царя і Бога нашого Іісуса Христа: Царство Моє не від світу цього (Ін. 18: 36). 2005 р. Православна Церква у своєму офіційному документі — Основи соціальної концепції — чітко й вичерпно сформулювала свою позицію щодо питань державно-політичного устрою. Православних закликали ухилятися від абсолютизації влади, від невизнання кордонів її суто земної, тимчасової й минущої цінності, обумовленої наявністю у світі гріха й потребою його стримувати. При цьому самé виникнення держави (будь-якої форми правління!) пропонується розуміти не як «споконвічно боговстановлену реальність», а як даровану Богом можливість улаштування громадського життя, виходячи з вільного волевиявлення. Церква пропонує чадам молитися про державну владу (навіть незалежно від переконань і віросповідання її носіїв), щоб провадити тихе і мирне життя в усякій побожності та чистоті (1 Тим. 2: 2).

Продовжувати читання ЦАРСТВО ЙОГО НЕ ВІД СВІТУ ЦЬОГО. Про царствених страстотерпців та причини їхнього сумнівно-пристрасного шанування

«ДО ТВОЄЇ МИЛОСТІ ЗВЕРТАЄМОСЬ…». Історія Глинської пустині

Великою духовною радістю для віруючих є відродження обителей Православної Церкви, цих святих і древніх місць на славу Божу. Одна з них, Глинська пустинь, вистояла у часи гонінь молитвами й заступництвом Цариці Небесної. І нині насельники, які живуть у ній, з допомогою трудників і паломників відновлюють і упорядковують цю святиню. 

Продовжувати читання «ДО ТВОЄЇ МИЛОСТІ ЗВЕРТАЄМОСЬ…». Історія Глинської пустині

ДРУГИЙ ІОВ. Великомученик Євстафій, дружина його Феопістія та діти їхні Агапій і Феопіст (день пам’яті — 3 жовтня за н. ст.)

Ця історія сталася наприкінці І —  на початку ІІ ст. за часів процвітання Римської імперії. У період правління імператорів Тита, а потім Траяна святий великомученик Євстафій виявив себе як талановитий полководець. Тоді він був ще язичником і носив ім’я Плакида. Крім успіхів у ратній справі він відзначився тим, що допомагав усім, хто опинявся у скрутному становищі.

Продовжувати читання ДРУГИЙ ІОВ. Великомученик Євстафій, дружина його Феопістія та діти їхні Агапій і Феопіст (день пам’яті — 3 жовтня за н. ст.)

ПЕРШИЙ СТРАЖДАЛЕЦЬ ЗА ХРИСТА. Знайдення мощей первомученика архідиякона Стефана (день пам’яті — 28 вересня за н. ст.)

Під час однієї зі своїх місіонерських поїздок святий апостол Павел прибув до Єрусалима. Іудеї схопили його, щоб побити камінням. Павел нагадав їм про архідиякона Стефана, який був убитий ними таким саме чином, а він, ще не знаючи Христа, заохочував тоді тих, хто підняв руку на Божого угодника. Сам Стефан був євреєм, але народився і жив поза межами Святої Землі, тому підпадав в очах ортодоксальних іудеїв під категорію елліністів, тобто тих, хто зазнав впливу грецької культури.

Продовжувати читання ПЕРШИЙ СТРАЖДАЛЕЦЬ ЗА ХРИСТА. Знайдення мощей первомученика архідиякона Стефана (день пам’яті — 28 вересня за н. ст.)

НОСІЙ ПРАВДИ. Преподобний Афанасій Серпуховський (день пам’яті — 25 вересня за н. ст.)

Літописи розповідають про нього як про старця «доброчесного, проповідника, знавця Святого Письма». Преподобний Афанасій Серпуховський, у миру — Андрій, був уродженцем Новгородської землі й прославив Господа у ті часи, коли Руська земля засяяла світлом богоугодного життя преподобного Сергія Радонезького. Андрій з раннього віку прагнув до подвижництва, і коли настав час знайти досвідченого наставника, то звернувся до настоятеля обителі в ім’я Пресвятої Трійці — ігумена Сергія.

Останній постриг юнака в чернецтво з ім’ям Афанасій, на честь преподобного Афанасія Великого. Улюбленим послухом праведника стало книгописання. Виклад на письмі богословських істин про Пресвяту Трійцю і духовне діяння, відкритих світові преподобним Сергієм, а також перекладацька діяльність стали справою всього життя святого Афанасія.

Продовжувати читання НОСІЙ ПРАВДИ. Преподобний Афанасій Серпуховський (день пам’яті — 25 вересня за н. ст.)