Архів категорії: № 17 (291) вересень 2011

Печальник землі Новгородської. Святитель Іоанн, архієпископ Новгородський (день пам’яті — 20 вересня за н. ст.)

Святитель Іоанн, архієпископ Новгородський, прославив Господа своїм служінням у другій половині XII ст. Отримавши багатий спадок, праведник разом зі своїм рідним братом Гавриїлом вирішив побудувати кам’яну церкву на честь Благовіщення Пресвятої Богородиці. Коли брати побачили, що коштів не вистачає, вони звернулися з молитвою до Божої Матері. Після того як Цариця Небесна пообіцяла Іоаннові уві сні допомогти в будівництві, вранці наступного дня прийшов прекрасний кінь, вантажений мішками з золотом. Побудувавши храм і влаштувавши при ньому обитель, святі Іоанн та Гавриїл постриглися у ченці. У 1162 р. святитель Іоанн прийняв архієрейський сан і зайняв Новгородську кафедру, а через три роки був зведений у сан архієпископа. Відтоді усі Новгородські владики при зведенні на кафедру отримували архієпископський сан.

Продовжувати читання Печальник землі Новгородської. Святитель Іоанн, архієпископ Новгородський (день пам’яті — 20 вересня за н. ст.)

Смирення в покаянні. Преподобна Феодора Олександрійська (день пам’яті — 24 вересня за н. ст.)

Преподобна Феодора жила в Олександрії і була заміжня. В її родині панували мир, любов та злагода. Тоді ворог роду людського, ненависник всього доброго, став спокушати її. Багатий юнак звернув на Феодору увагу і став схиляти до перелюбства. Не досягши бажаного, він підкупив жінку-звідницю, яка переконала довір­ливу Феодору, що гріх, вчинений вночі, Господь не вважає за провину. Зрадивши чоловікові, Феодора незабаром усвідомила мерзенність свого падіння. Вона почала бити себе по обличчю, рвати на голові волосся, всіляко принижувати себе. Невдовзі Феодора звернулася за порадою до однієї знайомої ігумені. Та, бачачи у якому відчаї перебуває жінка, нагадала їй про всепрощення Господнє й розповіла євангельську притчу про грішницю, яка омила ноги Христа сльозами. Тоді Феодора сказала: «Вірую Богові моєму й віднині не буду чинити такого гріха, а вчинений намагатимусь загладити».

Продовжувати читання Смирення в покаянні. Преподобна Феодора Олександрійська (день пам’яті — 24 вересня за н. ст.)

Учень апостола Петра. Священномученик Корнилій сотник (день пам’яті — 26 вересня за н. ст.)

 Будучи язичником, Корнилій сотник відрізнявся глибоким благочестям і здійснював безліч добрих справ. Про це ясно свідчить євангеліст Лука (див.: Діян. 10: 1). Священномученик певний час жив у Фракії. Невдовзі після Вознесіння Господа нашого Іісуса Христа на небо він переселився в палестинське м. Кесарію. Одного разу, коли Корнилій молився у своєму домі, він побачив Ангела, який сповістив, що його молитви почуті і прийняті Богом, і звелів послати людей у Іопію до Симона, званого Петром. Корнилій одразу ж виконав слова Ангела. Коли послані сотником вирушили в дорогу, апостол Петро став на молитву, під час якої йому було видіння: сосуд, що тричі спускався у вигляді великого полотна, наповненого тваринами і птахами. У цей час з неба він почув голос, що велів йому з’їсти все бачене.

Продовжувати читання Учень апостола Петра. Священномученик Корнилій сотник (день пам’яті — 26 вересня за н. ст.)

«Хресту Твоєму поклоняємось, Владико…»

У минулому номері «Церковної православної газети» розповідалося про історію свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, що відзначається Православною Церквою 14 (27 за н. ст.) вересня. Напередодні свята Хрестовоздвиження звернімо увагу на деякі його особливості. Допоможе нам у цьому нарис «Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього» відомого київського богослова-літургіста Михайла Скабаллановича (1871–1931).
Продовжувати читання «Хресту Твоєму поклоняємось, Владико…»

«Відкинувши морок ідолопоклонства…». Історія християнства в Англії. Частина II

Від нормандського завоювання 1066 р. до сьогодні

Церква Англії в ХІ–ХVI ст.

У 954 р. вся Англія об’єдналась під владою нащадків Альфреда Великого, хоча правові особливості Данелагу зберігалися. У цей період християнство поширилося і серед данів, Хрещенню яких поклав початок ще своєю перемогою біля Етандуна сам король Альфред. Велику роль у релігійному підйомі у країні зіграв святий Дунстан († 988), єпископ Уорчестерський і Лондонський, згодом архієпископ Кентерберійський. Трудами святого Дунстана, «першого абата англійського народу», розпочалося відродження в Англії чернецтва, яке прийшло у занепад через спустошливі набіги вікінгів (норманів) у попередньому столітті. Завдяки зусиллям святителя було відновлено близько 30 монастирів.
Продовжувати читання «Відкинувши морок ідолопоклонства…». Історія християнства в Англії. Частина II

Петро Столипін. 100 років від дня смерті

про пам’ятник П. А. Столипіну над місцем його поховання на території Києво-Печерської Лаври


Продовжувати читання Петро Столипін. 100 років від дня смерті

Прийомна дитина


Готуючи цей матеріал, я згадувала про свої власні переживання, з приводу усиновлення дитини. Хотілося б, щоб читачі сприйняли ці нотатки як мій особистий досвід, а не істину в останній інстанції. Загальні закономірності в поведінці прийомних дітей у сім’ї, звичайно, є, але разом з тим кожну сімейну ситуацію необхідно розглядати індивідуально.

Продовжувати читання Прийомна дитина

«НЕВПИННО РАДІЙТЕ!..»

Храм в ім’я святителя Іоасафа Білгородського в Києві (на Інтернаціональній площі, р-н Нивки) особливо привабливий. Не те, щоб інші парафії були гірші або кращі. Просто не часто зустрінеш у залізобетонних столичних джунглях зелений квітучий острівець з березовим гаєм, населений птахами та білками, над яким височіє великий зруб, увінчаний золотим куполом. На території храму — сучасний дитячий майданчик, альтанка, трапезна, недільна школа…

Продовжувати читання «НЕВПИННО РАДІЙТЕ!..»

Трансплантація не повинна порушувати цілісну природу людини

Вікарій Київської Митрополії, голова Синодального відділу УПЦ з проблем біоетики та етичних питань єпископ Макарівський Іларій (Шишковський) у бесіді з нашим кореспондентом розповів про складнощі та проблеми, що виникають у такій галузі сучасної медицини, як трансплантація живих органів.

Продовжувати читання Трансплантація не повинна порушувати цілісну природу людини