Архів категорії: № 14 (312) липень 2012

ДЖЕРЕЛО, ЩО ЗЦІЛЮЄ ДУШУ І ТІЛО

Місто Бердянськ Запорізької області розташоване на березі Азовського моря. Це один із популярних курортів України. Сюди, де під дією сонячних променів вода і грязі у навколишніх лиманах набули цілющих властивостей, їдуть оздоровитися тисячі людей. 

Продовжувати читання ДЖЕРЕЛО, ЩО ЗЦІЛЮЄ ДУШУ І ТІЛО

ТИРСЬКА СПОВІДНИЦЯ. Свята учениця Христина (день пам’яті — 6 серпня за н. cт.)

Вона жила у III ст., а її батько, Урван, був правителем м. Тира. Ім’я, яке дівчинці вибрали батьки, стало передвісником її майбутнього життєвого шляху. Серед своїх ровесниць праведниця вирізнялася незвичайною красою. Батько Христини вирішив присвятити свою доньку служінню язичницьким богам і зробити жрицею. Щоб зберегти її в чистоті, Урван спорудив спеціальне приміщення, куди і помістив свою юну доньку.

Продовжувати читання ТИРСЬКА СПОВІДНИЦЯ. Свята учениця Христина (день пам’яті — 6 серпня за н. cт.)

НЕБЕСНІ ПОКРОВИТЕЛІ РУСІ. Kнязі-страстотерпці Борис і Гліб (день пам’яті — 6 серпня за н. ст.)

Вони були причислені до лику святих як Руською, так і Константинопольською Церквою. Перші руські праведники — благовірні князі-страстотерпці Борис і Гліб (у святому Хрещенні — Роман і Давид). Обидва святі були молодшими синами рівноапостольного князя Володимира і народилися незадовго до Хрещення Русі. Остання обставина вплинула на їхнє виховання та світогляд. Князі виросли свідомими християнами, любили богослужіння, читання творів святих отців. 

Продовжувати читання НЕБЕСНІ ПОКРОВИТЕЛІ РУСІ. Kнязі-страстотерпці Борис і Гліб (день пам’яті — 6 серпня за н. ст.)

ВІСНИК БОЖОЇ ВОЛІ. Святий пророк Ієзекіїль (день пам’яті — 3 серпня за н. ст.)

VI ст. до Різдва Христового вавилонський правитель Навуходоносор ІІ зробив другий вдалий похід на землі євреїв, здобув Єрусалим і забрав безліч полонених. Серед переселенців опинився й 25-річний священик Ієзекіїль. Після п’яти років перебування у полоні він був покликаний Господом до пророчого служіння. Святому було видіння, в якому відкрилося майбутнє єврейського народу і всього людства.

Продовжувати читання ВІСНИК БОЖОЇ ВОЛІ. Святий пророк Ієзекіїль (день пам’яті — 3 серпня за н. ст.)

НОВИЙ ХРАМ В ІМ’Я БОГОРОДИЦІ

Явлення Піщанської ікони Богородиці пов’язують з ім’ям святителя Іоасафа Білгородського, який знайшов цей образ в 1754 р. З того часу відомо багато випадків чудесного зцілення і навіть воскрешення мертвих після молитви перед чудотворним образом.

Продовжувати читання НОВИЙ ХРАМ В ІМ’Я БОГОРОДИЦІ

ДОПОМОЖІТЬ МИКОЛКИ МІЩЕНКОВІ

19 травня у Олександра і Маргарити Міщенків з Білої Церкви народився син. Проте їхня радість затьмарилася хворобою маленького Миколки — у немовляти виявили сильну шлункову кровотечу. Близько тижня він майже нічого не їв. І замість повернення додому мама з малюком потрапили в Охматдит. Кровотечу було зупинено, лікарі поставили діагноз — гемофілія. Зараз малюк продовжує втрачати у вазі, увесь час лежить під крапельницями, у нього низький рівень гемоглобіну.

Продовжувати читання ДОПОМОЖІТЬ МИКОЛКИ МІЩЕНКОВІ

КОЗАК ЛУГАНСЬКИЙ

«Тлумачний словник живої великоруської мови» Володимира Даля — це книга, яка зберег­ла для нащадків незіпсований і неприкрашений — справжній — народний образ. Вдумаймося у прислів’я, які він зібрав: «Богове дорого, бісове дешево», «У кому є Бог, у тому є й сором», «Без віри Господь не визволить, без правди не виправить», «Дай Боже — добре, а слава Богу — краще»… Від дня народження Володимира Івановича виповнилося 210 років. Життя Даля так само дивовижне, як і його Словник.

Продовжувати читання КОЗАК ЛУГАНСЬКИЙ

ПОДОРОЖ СЛОВА

У 2012 р. виповнюється 20 років з дня виходу у світ першого видання книги академіка Д. С. Лихачова «Російське мистецтво. Від давнини до авангарду». За словами онучки вченого Зінаїди Курбатової, «Дмитро Сергійович Лихачов був великим книжником, і у нього була його улюблена книга. Це — “Російське мистецтво. Від давнини до авангарду”». Спочатку вона була названа «Відповідальність мистецтва».

Продовжувати читання ПОДОРОЖ СЛОВА

КИЇВСЬКІ СВЯТІ

«Твій Київ — це небо», — писав у першій половині XVII ст. єпископ Мстиславський Сильвестр (Косов), соратник святителя Петра (Могили) і його майбутній наступник на Київській митрополичій кафедрі. Вчений ієрарх уподібнював велику кількість угодників Божих на духовному небосхилі Києва великій кількості видимих небесних світил.
Споглядаючи красу зоряного неба, ми пам’ятаємо, що точне число зірок підрахувати неможливо. Так і щодо святих: Церква свідчить, що, крім явлених світу і прославлених, є багато святих, відомих тільки Богові.

Продовжувати читання КИЇВСЬКІ СВЯТІ

ПАМ’ЯТІ КИЯНИНА ОЛЕКСАНДРА АНІСІМОВА

5 серпня виповнюється 40 днів від дня смерті Олександра Анісімова — видатного києвознавця, історика, православного публіциста.
…Молодому історику і журналісту було ледь за 20, коли він замислив книгу про рідний Київ, у якому, як сам казав, «народився, навчався, закохувався, знайшов справжніх друзів». Десять років копіткої роботи, і ось 1992 р. на книжкових прилавках і в газетних кіосках з’явилася його перша книга «Скорботна нечутливість» із підзаголовком «На добру згадку про Київ, або Сумні прогулянки містом, якого немає».

Надрукована 30-тисячним накладом на газетному папері, сповнена ліризму, поезії та багатого історичного матеріалу, книга стала бестселером. Через два десятиліття її було перевидано вже в новій, якісній поліграфії.

Продовжувати читання ПАМ’ЯТІ КИЯНИНА ОЛЕКСАНДРА АНІСІМОВА