Архів категорії: №11 (357) травень 2014

«СИН УТІШАННЯ». Апостол Варнава (день пам’яті — 24 червня за н. ст.)

У середині V ст., при візантійському імператорі Зеноні, патріаршу кафедру в Антіохії (сучасна Сирія) посів прихильник єресі монофізитів — Петро II Кнафей. Користуючись прихильністю правителя країни, він спробував розширити територію впливу своєї кафедри і наполягав на приєднанні Кіпрської Церкви до Антіохійської патріархії. Тоді духовним владикою кіпріотів був архієпископ Анфим. У 448 р. йому в сновидіннях тричі явився апостол Варнава, щоб вказати точне місце свого поховання на острові. Коли християни прийшли на те місце й почали копати, то їм відкрився вхід до печери, де і покоїлися мощі апостола. Свідки знайдення останків праведника знайшли також на його грудях Євангеліє від Матфея, яке він особисто переписав за життя — у I ст. Знайдення мощей святого Варнави на території острова Кіпр дозволило місцевій Церкві іменувати себе апостольською, а разом із цим кіпріоти отримали право й самостійного обрання свого предстоятеля.

Продовжувати читання «СИН УТІШАННЯ». Апостол Варнава (день пам’яті — 24 червня за н. ст.)

«ПЛОТСЬКІ МУДРУВАННЯ УМЕРТВИВ». Преподобний Варлаам Хутинський (день пам’яті — 20 червня за н. ст.)

Після смерті праведника ті, хто звертався до нього в молитвах по допомогу і прикладався до його мощей, отримували зцілення від сліпоти, прокази, позбавлення від нападів духів злоби. Ще за життя преподоб­ний Варлаам Хутинський, Новгородський чудотворець, уславився тим, що воскрешав мертвих. Відомий він був і своєю прозорливістю. Так, одного разу, спілкуючись із Новгородським архієпископом Григорієм, святий попередив владику, що наступного разу приїде до нього у п’ятницю під час першого тижня Петрового посту на санях. Коли ж настала п’ятниця, то преподоб­ний Варлаам дійсно приїхав до Новгорода на санях, бо, на подив усіх, того дня вдарив мороз і випав глибокий сніг. Приїхавши у місто, праведник розтлумачив незвичайне явище як милість Божу, оскільки мороз уразив черв’яків у корінні жита, а сніг, розтанувши наступного дня, пом’якшив висохлий ґрунт.

Продовжувати читання «ПЛОТСЬКІ МУДРУВАННЯ УМЕРТВИВ». Преподобний Варлаам Хутинський (день пам’яті — 20 червня за н. ст.)

ТОЙ, ХТО ПОЛЮБИВ ЧЕСНОТУ. Преподобний Дорофей, з обителі авви Серіда (день пам’яті — 18 червня за н. ст.)

Порівняно невелика письмова спадщина цього Божого угодника отримала широку популярність у християнському світі та стала класикою аскетичної літератури. Перу преподобного авви Дорофея належить понад 20 повчань, 10 послань, 87 питань із записаними відповідями преподобних Варсонофія Великого та Іоанна Пророка. Крім того, відомі його 30 слів про подвижництво, а також запис настанов преподоб­ного авви Зосими, які знаходяться в рукописному вигляді. Багато зі згаданих праць дуже любили на Русі та користувалися великою популярністю нарівні з «Ліствицею» преподобного Іоанна Ліствичника і творіннями преподобного Єфрема Сиріна. Праці святого Дорофея наповнені глибиною духовної мудрості, вирізняються чітким, відточеним стилем, простотою і доступністю викладу.

Праведник жив у VI ст. і був родом з палестинського міста Аскалон (сучасн. Ашкелон, Ізраїль). Дитячі та юнацькі роки Дорофея минули в місті Газа, де він і здобув освіту. Ось як святий описує цей час: «Коли навчався я зовнішнього вчення, то спочатку дуже обтяжувався вченням, так що коли приходив брати книгу, то йшов ніби до звіра. Але коли став я примушувати себе, то Бог допоміг мені, і я так звик, що не знав, що їв, що пив, як спав, від теплоти, що відчувалася при читанні. Ніколи не могли заманити мене на трапезу до кого-небудь із друзів моїх, навіть не ходив до них і для бесіди під час читання, хоча любив я товариство і любив друзів моїх. Коли відпускав нас філософ… я відходив туди, де жив, не знаючи, що буду їсти, бо не хотів витрачати часу для розпорядження щодо їжі».

Продовжувати читання ТОЙ, ХТО ПОЛЮБИВ ЧЕСНОТУ. Преподобний Дорофей, з обителі авви Серіда (день пам’яті — 18 червня за н. ст.)