БОРЕЦЬ ЗА ЧИСТОТУ ПРАВОСЛАВ’Я. Святитель Геннадій, архієпископ Новгородський (день пам’яті — 17 грудня за н. ст.)

Богослов, аскет, біблеїст, ревний охорнець чистоти Православної віри,  святитель Геннадій посідав архі­єпископську кафедру у Великому Новгороді з 1484 р. Перші кроки чернечого подвигу праведник зробив у стінах Валаамської обителі під духовним керівництвом преподобного Савватія Соловецького. 

1472 р. майбутній святитель прийняв послух настоятеля московського монастиря на честь Спомину чуда Архістратига Михаїла, що в Хонех. Святий Геннадій звершував богослужіння, суворо дотримуючись Уставу Церкви. Саме тоді, під час служіння у Чудовій обителі, виявилося благоговійне шанування Геннадієм пам’яті святителя Олексія, митрополита Московського.  1483 р. святий благословив розпочати в монастирі будівництво кам’яного трапезного храму в ім’я шанованого ним владики. Будучи вже у сані святителя, Геннадій благословив будівництво ще одного храму в ім’я святителя Олексія — цього разу вже у Великому Новгороді.
Роки святительства архієпископа Геннадія співпали із грізним періодом в історії Церкви. Іудейські проповідники, що приїхали як торговці у Новгород, ще з 1470 р. почали сіяти між православними плевели єресі й боговідступництва. Псевдовчення поширювалося таємно. Перша звістка про нього дійшла до святителя Геннадія 1487 р.: четверо членів таємного співтовариства, у хмільному чаді викриваючи один одного, виявили перед православними існування нечестивої єресі. Як тільки це стало відомо святителю, ревний архіпастир негайно почав розшук і з глибокою скорботою переконався, що Православ’ю загрожує небезпека. За словами преподобного Іосифа Волоцького, «цей архієпископ, завбачивши злочестивих єретиків, кинувся на них, як лев, з гущавини Святого Письма та із солодкозвучних гір пророчих і апостольських вчень». Дев’ятнадцять років тривала боротьба святителя Геннадія і преподобного Іосифа з ворогами Православ’я, і вона увінчалася успіхом. Цьому сприяли праці святителя Геннадія з вивчення Біблії. Оскільки єретики у своїх нечестивих мудруваннях зверталися до перекручених текстів старозавітних книг, що відрізнялися від прийнятих Православною Церквою, архієпископ Геннадій узяв на себе величезну працю — привести в єдиний звід справні списки Святого Письма. 1499 р. світ побачила т. зв. «Геннадіївська Біблія», до якої увійшли всі книги Святого Письма у слов’янському перекладі. 1581 р. вона була вперше видана у друкованій формі та стала відома як Острозька Біблія.
Святитель організував складання «Четвертого Новгородського літопису», доведеного до 1496 р., а також створив школу для навчання кандидатів у священство. Крім цього архієпископ Геннадій взяв безпосередню участь у вирішенні ще одного нагального питання: написати Пасхалію на наступне тисячоліття. Річ полягала у тому, що укладачі Пасхалії вирішили закінчити розрахунки святкування Пасхи останнім роком сьомого тисячоліття від створення світу, думаючи, що тоді настане кінець світобудові. Аби виправити ситуацію, що склалася, у Москві 1492 р.  скликали Собор, на якому був присутній і святитель Геннадій. До затвердженої Собором Пасхалії на найближчі 20 років владика додав і свої розрахунки ще на 70 років і розповсюдив їх разом з Окружною грамотою під загальною назвою «Початок Пасхалії, перекладеної на восьму тисячу років».
Залишивши архіпастирське служіння, з 1504 р. святитель жив на спочинку в Чудовому монастирі, де через рік мирно відійшов до Господа.
Підготував Андрій Гор

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.