БОГОСЛОВ’Я ДИТИНСТВА. У Києво-Печерській Лаврі пройшли XI Міжнародні Успенські читання

Богослови та науковці з десяти країн світу зібралися в столиці України, щоб поспілкуватися і разом обговорити тему «Дитинство в християнській традиції та сучасній культурі». Під такою назвою 25 вересня в актовому залі Києво-Печерської Лаври відкрилися Успенські читання-2011.

Перше пленарне засідання розпочалося доповіддю Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира «Духовний смисл дитинства і старості в християнській традиції». Оскільки Митрополит Володимир перебуває на лікуванні, його доповідь зачитав голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ протоієрей Георгій Коваленко. «Дитинство та старість — це два абсолютно різні за своїми обставинами вікові періоди, — йдеться у слові Предстоятеля. — Але за своїм внутрішнім досвідом, за цією відкритістю Богу, вони багато в чому схожі. Те, що передчувається чистим серцем в дитинстві, дається баченню навченого досвідом серця в старості». «Будьте як діти, сказав Христос і тим самим дав нам заповідь, якої пізніше будуть дотримуватися всі християнські подвижники — забути про себе, зосередити свою волю на Богові, а не на тих, навіть найвищих і, здавалося б, справжніх переживаннях, які залишаються в нашій душі після богоспілкування», — нагадав Блаженніший Владика. Митрополит Мінський і всієї Білорусі Філарет, постійний учасник Успенських читань, і цього разу здивував своєю глибокою і неординарною доповіддю «Зустріч з дитинством: навчення любові». Владика не зміг приїхати на конференцію і доручив виступити зі своєю доповіддю ректору Мінської духовної академії та семінарії архімандриту Іоасафу (Морза). «Коли я прочитав тему конференції, вона викликала у мене посмішку. Що може сказати 76-річний монах-архієрей про дитинство? Моє оточення, та й я сам безнадійно дорослі люди», — був гранично відвертий Митрополит Філарет. «Учні Христові сприймали свого авву як земного учителя, близькість до якого обіцяє певні блага, але Проповідник смирення та любові Христос вказує на дитя (див.: Лк. 9: 46–48), — зауважує Владика і пояснює. — Шлях у Царство Боже лежить не через широкі ворота, а через непримітні для світу дверцята дитинства». Архієпископ Білоцерківський і Богуславський Митрофан, Керуючий справами УПЦ, присвятив свій виступ глибоким роздумам про цінність людської особистості. «Цінність душі не визначається віком. Дитина перед Богом настільки ж повноцінна особистість, як і доросла людина, причому не з моменту народження, а з моменту зачаття. Різниця лише в тому, що особистісні якості дано їй як дари, які ще належить розкрити. І головне завдання виховання — створити такі умови, щоб ці дари розкрилися», — вважає владика. «Підтвердженням безумовної цінності дитини, визнання за нею головного права особистості — права на спілкування з Богом, стала традиція Причастя з дитинства, — сказав архієпископ Митрофан. — Проте не тільки в суспільстві, але і в Церкві це не завжди достатньою мірою усвідомлювалося. З XII ст. Католицька Церква відійшла від традиції причащати дітей від народження». Владика нагадав, що в XVI ст. Тридентський собор встановив вік, після досягнення якого дозволялося приступати до Таїнства Миропомазання та Причастя: для дівчаток — з 12 років, для хлопчиків — з 14 років. І лише на початку XX ст. папа Пій X знизив вік першого Причастя дітей до семи років. «По суті, цим порушувалося одне з найголовніших прав дитини — право на спілкування з Богом. У православній традиції причастя дітей з дитинства не переривалося ніколи. Доказом визнання в дитині її абсолютної цінності є канонізація дітей, визнання дитячої святості», — підкреслив Керуючий справами УПЦ. Ректор Київської духовної академії і семінарії архієпископ Бориспільський Антоній виступив з доповіддю «Тема дитинства і дитячого віку в Новому Завіті», в якому дав богословський аналіз відповідних місць Святого Письма. Архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр у своїй доповіді розмірковував над темою «Дитячість і проблема щирості в сучасному мистецтві». Аналізуючи візуальну творчість XXI ст., він дійшов висновку, що по-дитячому безпосередній погляд на відображувану дійсність в аматорській фотографії часто буває глибше і талановитіше складної професійної роботи, перевантаженої контекстами і смислами. Доповідь ректора Санкт-Петербурзької духовної академії і семінарії єпископа Гатчинського Амвросія «Духовно-аскетичне і богословсько-есхатологічне осмислення слів Христа “…якщо не навернетесь і не будете як діти, не ввійдете в Царство Небесне” (Мф. 18: 3)» прочитав завідуючий аспірантурою СПбДА священик Костянтин Костромін. Своїм виступом «Дитинство як час посвяти в Таїнство Церкви» єпископ Макарівський Іларій продовжив тему, розпочату архієпископом Митрофаном. Перше пленарне засідання Успенських читань завершилося доповіддю настоятеля парафії в ім’я святого Амвросія Медіоланського в Мілані ієромонаха Амвросія (Макара) «Душевна чистота дитини». Модератором першого дня богословського форуму був керівник Центру святого Климента «Спілкування та діалог культур» Костянтин Сігов. Успенські читання продовжилися 26 вересня в Національному заповіднику «Софія Київська», а 27 вересня учасники форуму зібралися в Інституті релігійних наук ім. Фоми Аквінського. Завершилася конференція в середу 28 вересня в Національному університеті «Києво-Могилянська Академія». Головними і беззмінними організаторами Міжнародних Успенських читань є Центр святого Климента «Спілкування і діалог культур» та науково-видавниче об’єднання «Дух і Літера». На сайті Центру святого Климента можна ознайомитися з матеріалами минулих читань, які в друкованому вигляді регулярно видає «Дух і Літера».

Олег Карпенко

 

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.