БЕЗСТРАШНИЙ СПОВІДНИК ХРИСТОВОГО ВОСКРЕСІННЯ. Мученик Або Тбіліський (день пам’яті – 21 січня за н. ст.)

Святий мученик Або Тбіліський, за походженням араб, проживав у Багдаді й займався тим, що виготовляв духмяні мазі. Це були часи розквіту Арабського халіфату – магометанської держави, що поширила свій вплив від Іспанії до Ірану, включаючи всю північ Африки, Аравійський півострів, сучасні Ізраїль, Сирію та Ірак. Тоді ж у Багдаді під арештом перебував правитель Картлі (Східної Грузії) на ім’я Нерсес. Вийшовши на волю, він вирушив у свої володіння. В числі оточення правителя був і Або.
Коли він опинився в Грузії, йому було близько 17–18 років. Праведник почав займатися вивченням грузинської мови, читати книги Святого Письма, відвідувати християнські храми. За своє благочестиве життя він швидко здобув повагу оточуючих. Перебуваючи в пості та молитві, Або став шукати зручного випадку для прийняття святого Хрещення.
Через якийсь час Нерсеса обмовили перед халіфом і він був змушений знову їхати до Багдада. Щоб уникнути розправи, правитель поїхав зі своєю свитою на північ – в Хазарію. З ним вирушив і Або. В Хазарії він прийняв Хрещення і став вести суворе подвижницьке життя. Переправившись з Нерсесом на територію Абхазії, святий познайомився з місцевим єпископом. Останній часто звав праведника для бесід про духовне життя. Для уникнення слави, Або, наслідуючи подвиг преподобного Антонія Великого, взяв на себе обітницю мовчання. Тільки через три місяці, в день Світлого Христового Воскресіння, він порушив свою обітницю, щоб звернутися із проповіддю про Воскреслого Спасителя.
Коли Нерсес вирішив зайняти свій престол у Картлі, то Або безстрашно послідував за ним, незважаючи на попередження про небезпеку з боку магометан, яких тоді у Тбілісі була більшість. Прибувши в місто, праведник відкрито визнав себе християнином, за що був ув’язнений, а згодом приведений на суд. Сповіднику запропонували зректися Христа й перейти в магометанство, пропонуючи натомість багатство й почесті. Отримавши рішучу відмову, суддя знову відправив Або до в’язниці. На дев’ятий день ув’язнення Ангел Господній відкрив святому про близький день його мученицької кончини. Перед стратою, на свято Богоявлення, праведник зміг причаститися Святих Христових Таїн, а потім був відведений для виконання вироку суду. Перш ніж усікти мученика мечем, кат спробував налякати сповідника, тричі завдавши йому удару тупим боком меча. Бачачи непохитність Або, він відсік святому голову. Це сталося у 786 р.
Щоб християни не мали можливості вшанувати святі мощі мученика, його останки було облито нафтою і спалено. За словами сучасника та упорядника житія святого Або – Іоанна Сабанісдзе, «Господь послав на те місце зірку, що світила, як лампада, і стояла в повітрі до третьої години ночі і більше… та освітлювала собою все місто». Наступного дня святі останки мученика було розвіяно над р. Курою. Тоді Господь ще раз прославив Свого угодника, вивів­ши з води дивовижний стовп світла.
Підготував Андрій Гор

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.