БЕЗСТРАШНІ ЮНІ СПОВІДНИЦІ. Мучениці Агапія, Ірина і Хіонія Аквілейські (день пам’яті — 29 квітня за н. ст.)

Святі мучениці Агапія, Ірина і Хіонія були рідними сестрами і вели благочестиве життя. У відповідь на численні домагання наречених вони відповідали відмовою. Їхнім духовним наставником був священик Зінон. Одного разу йому вві сні було відкрито про те, що найближчим часом він помре і про майбутні муки юних дів за Христа.
Таке ж видін­ня отримала й великомучениця Анастасія Узорішительниця. Вона жила в тому ж місті, Аквілеї, і прославилася своєю турботою про ув’язнених християн.

Анастасія одразу ж поспішила до юних сповідниць, щоб зміцнити їх у майбутньому подвигу. Незабаром Зінон помер, а праведниці були віддані на суд гонителю християн — імператору Діоклетіану. Побачивши перед собою прекрасних дівчат, правитель запропонував їм знайти знат­них наречених зі своєї свити, якщо сестри принесуть жертви язичницьким богам. У відповідь Агапія, Ірина і Хіонія стали говорити про Єдиного Бога, Який і гідний поклоніння. Щоб продовжити слідство, імператор наказав сповідницям слідувати за ним до Македонії, де передав їх в руки місцевого вельможі Дулкіція. Коли той вперше побачив сповідниць, то був уражений їхньою красою і запропонував свободу, якщо вони виконають його бажання. Отримавши відмову, Дулкіцій наказав узяти під варту юних сповідниць.
Уночі правитель прийшов до дів у в’язницю, щоб насильно оволодіти ними. Тим часом святі Агапія, Ірина і Хіонія встали на нічну молитву. Коли Дулкіцій намагався підкрастися до них, невидима сила вразила його. Він збожеволів і почав бігати по в’язниці. Опинившись на кухні, де стояли казани, сковороди, чавуни, він так вимастився сажею, що воїни та слуги насилу розгледіли в ньому свого правителя. Побачивши себе у дзеркалі, Дулкіцій вирішив, що сповідниці зачарували його, і задумав їм помститися. Незабаром правитель наказав воїнам привести сестер на суд і роздягнути їх. Однак солдати нічого не змогли зробити: одяг ніби прилип до тіл праведниць. Раптово Дулкіцій заснув, проте, коли його принесли в дім, відразу прокинувся. Дізнавшись про все що сталося, розгніваний імператор передав справу Сисинію. Отримавши категоричну відмову відректися від Христа, новий правитель наказав Агапію і Хіонію заживо спалити, а молодшу сестру Ірину залишив для допиту. Подякувавши Господу за мученицькі вінці, Агапія і Хіонія з молитвою відійшли до Господа. Після того, як вогонь згас, виявилося, що їхніх тіл та одягу не торкнуло полум’я, а обличчя залишились прекрасні та спокійні.
Наступного дня Сисиній став погрожувати такою ж розправою й Ірині. А коли знову отримав відмову, пригрозив віддати її в будинок розпусти на наругу. Але свята мучениця відповідала: «Нехай моє тіло буде віддане на насильницьку наругу, але душа моя не знечеститься зреченням від Христа». По дорозі до будинку розпусти солдатам явилися два Ангели у вигляді світлих воїнів, які передали їм новий наказ: відвести Ірину на високу гору і залишити там. Виконавши наказ, вони доповіли про це своєму правителю. Сисиній був розгніваний. Прийшовши до гори з загоном солдатів, він побачив Ірину на неприступному шпилі. Тоді один із його воїнів поранив святу стрілою. Подякувавши Господу, мучениця лягла на землю і відійшла до Господа. Дізнав­шись про смерть святих сестер († 304 р.), великомучениця Анастасія поховала їхні тіла.

Підготував Андрій Гор

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.