Ангел-Хранитель Псковської землі. Благовірний князь Довмонт Псковський(день пам’яті — 2 червня за н. ст.)

Єдиний правитель в історії Псковського князівства, який спромігся протягом 33 років прожити в мирі та злагоді з місцевим вічем, — святий благовірний князь Довмонт Псковський. Рятуючись від між­усобиць литовських князів, 1265 р. він утік з Литви до Пскова. На новому місці, за словами літописця, «дихнула на нього благодать Божа». Будучи язичником, Довмонт прийняв Хрещення з ім’ям Тимофій. Уже через рік за звитяги та християнські чесноти він був обраний Псковським князем. Одружившись з дочкою великого князя Димитрія, онучкою Олександра Невського, Довмонт поріднився з російським великокняжим родом.

Князь був справедливий у правлінні, щедро творив милостиню, приймав нужденних та мандрівців, благоговійно шанував церковні свята, опікувався монастирями, заснував обитель на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Проте не лише цим славиться угодник Божий. На багато років святий Довмонт зробив північно-західні рубежі Русі неприступними для ворогів. Перед кожною битвою князь приходив у храм, клав свій меч до підніжжя святого престолу та приймав благословення духівника, який перепоясував йому меч. Після кончини Довмонта його меч став святинею Псковської землі. Він був поміщений у Троїцькому соборі Псковського Кремля поруч з ракою мощей праведника. Під час поставлення на княжий престол меч урочисто вручався новому правителю Пскова. Нині меч зберігається у Псковському історико-художньому і архітектурному музеї-заповіднику.
За весь час свого правління Довмонт жодного разу не зазнав поразки. «Добрі мужі псковичі! — Звертався князь до своїх воїнів. — Хто з вас у літах, той мені батько, хто молодий, той брат. Постоїмо за Святу Трійцю!» Серед славних перемог полководця особливо пам’ятна битва при Раковорі 1268 р., коли руська рать завдала нищівної поразки данським та німецьким військам. Після кожного успішного бою князь зводив поруч з Кремлем храми на честь того святого, у день пам’яті якого здобував перемогу. Свою останню перемогу доблесний князь-воїн одержав у 1299 р. на березі р.  Великої. Не чекаючи збору всього псковського війська, Довмонт виступив з дружиною назустріч ливонським лицарям, які вже встигли ро­зорити кілька православних монастирів. Раптовим ударом війська князя змусили ворога тікати. Через кілька місяців благовірний правитель помер і був похований у Троїцькому соборі Пскова.
На спомин про славного захисника міста кам’яна оборонна стіна, зведена святим князем, була названа Довмонтовою, а територія, огороджена стіною, до цих пір називається Довмонтовим містом.
Благовірний князь разом з дружиною (у схимі преподобна Марфа) удостоїлися особливої честі бути зображеними на чудотворній Мірожській іконі Божої Матері. 27 серпня 1581 р. під час облоги Пскова поляками старцю Дорофею явилася Пресвята Богородиця. Серед обранців Божих, які супроводжували Царицю Небесну, був і князь Довмонт.
Нині мощі благовірного князя покояться у Псковському кафедральному соборі в ім’я Живоначальної Трійці.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.