Архів за місяць: Грудень 2011

ib887-255B1-255D

Римський апостол. Священномученик Климент, папа Римський (день пам’яті — 8 грудня за н. ст.)

З самого свого народження священномученик Климент, апостол від 70‑ти, був оточений розкішшю та достатком. Після отримання блискучої освіти юнак був наближений до двору Римського імператора. Однак його становище здавалося йому обтяжливим. Все частіше Климент став замислюватися над сенсом життя. Як тільки до Рима дійшла звістка про Христа та Його вчення, юнак негайно вирушив у ті землі, де можна було почути апостольську проповідь. Слова апостола Варнави в Олександрії глибоко вразили Климента. Уважно слухаючи духоносного проповідника, він пройнявся гарячою любов’ю до Христа. Святе Хрещення праведник прийняв від рук апостола Петра у Палестині, ставши його вірним супутником. Опинившись з Петром у Римі, Климент незадовго до смертних страждань апостола прийняв від нього архієрейський сан. Ревно виконуючи апостольське служіння, він перебував на кафедрі близько дев’яти років. Доброчесне життя, милосердя та молитовний подвиг святого папи багатьох навернули до Христа. Серед тих, хто отримав Хрещення від рук Климента, були і раби, і правителі, і члени імператорської родини. Успіхи християнської проповіді не могли залишатися не поміченими прихильниками язичництва. У результаті доносу імператор Траян засудив святого Климента до вигнання у Херсонес Таврійський — на роботи в Інкерманських каменоломнях. Багато духовних чад архіпастиря добровільно вирушили за ним у заслання.
Продовжувати читання Римський апостол. Священномученик Климент, папа Римський (день пам’яті — 8 грудня за н. ст.)

ib685-255B1-255D

«Окраса пастви». Святитель Інокентій, єпископ Іркутський (день пам’яті — 9 грудня за н. ст.)

«Окраса Іркутської пастви», єпископ Інокентій (Кульчицький) був випускником Київської духов­ної академії. У 1710 р., після прийняття чернечого постригу, праведника було призначено в Москву викладачем Слов’яно-греко-латинської академії. Через дев’ять років його було переведено в Санкт-Петербурзьку Олександро-Невську Лавру з призначенням обер-ієромонахом флоту. А в 1720 р. він отримав благословення на несення послуху намісника Олександро-Невської Лаври. Уже наступного року праведник прийняв архієрейський сан і був призначений у Пекінську духовну місію в Китай. Однак владиці було відмовлено у візі. Цілих три роки єпископ Інокентій пробув у м. Селенгінську, перебуваючи в повній невизначеності та зазнаючи масу незручностей. Дипломатичні промахи російського посла в Китаї, а також інтриги з приводу того, хто ж займе місце, що призначалося для владики Інокентія, привели до того, що у 1727 р. святителя було призначено на новостворену Іркутську кафедру.
Продовжувати читання «Окраса пастви». Святитель Інокентій, єпископ Іркутський (день пам’яті — 9 грудня за н. ст.)

vsevolod

Сосуд Божої благодаті. Знайдення мощей святого благовірного князя Всеволода Псковського (день пам’яті — 10 грудня за н. ст.)

У 1581 р. Псков взяли в облогу війська Стефана Баторія. Вже було зруйновано кріпосну стіну, поляки готувалися увірватися в місто. У цей момент з Троїцького собору з хресним ходом принесли на місце битви мощі святого благовірного князя Всеволода Псковського. Ворог відступив…
Продовжувати читання Сосуд Божої благодаті. Знайдення мощей святого благовірного князя Всеволода Псковського (день пам’яті — 10 грудня за н. ст.)

Суспільні негаразди — від духовної убогості

Українські конфесії закликали боротися з кризою шляхом відродження християнських цінностей

У Національному університеті «Києво-Могилянська академія» 1 грудня відбулася зустріч ієрархів Української Православної Церкви, представників УПЦ КП та УГКЦ з українською інтелігенцією. Захід було присвячено 20‑й річниці референдуму, на якому український народ підтвердив проголошення незалежності України. З благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, участь у зустрічі взяв єпископ Макарівський Іларій, пише офіційний сайт УПЦ.
Продовжувати читання Суспільні негаразди — від духовної убогості

ТРАНСФОРМАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ В САЄНТОЛОГІЇ

Умови вступу до організації саєнтологів

Людина, яка бажає стати учасником саєнтологічних практик, або, інакше кажучи, яка вступає в організацію саєнтологів, підписує спеціальну вступну заяву — «згоду на участь у релігійних послугах та відмову від претензій». У цій заяві вона, зокрема, визнає право «саєнтологічної церкви» завести на неї досьє під назвою «Папка прекліру» та інші документи, в яких збирається інформація про учасника, притому що сам він відмовляється від будь-якої можливості ознайомитися зі змістом цих матеріалів, що його безпосередньо стосуються.
Продовжувати читання ТРАНСФОРМАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ В САЄНТОЛОГІЇ

Нехай допоможе людям Господь шукати Його слави. Історія християнства в Німеччині


Частина I. Хрещення германців. Церква Східно-Франкського королівства (до 962 р.)
 

Продовжувати читання Нехай допоможе людям Господь шукати Його слави. Історія християнства в Німеччині

makariy_onufriy_pyotr_afonsky_250

Життя без зручностей. Про аскезу в одязі й житлі

ПОКАЯННИЙ ОДЯГ

Так, на прикладах святого Іоанна Предтечі, який «мав одежу з верблюжого волосу» (Мф. 3: 4), і пророка Ілії (див.: 4 Цар. 1: 8) основувалося ношення на голому тілі волосяниці. (У давні християнські часи волосяницею зазвичай називали грубий волосяний одяг з вовни.) Як зазначає О. П. Лебедєв, з III ст. про неї часто згадують християнські письменники, а в чернечому середовищі з IV ст. цей одяг входить замалим не в загальнене використання. Оскільки волосяниця слугувала вираженням почуття покаяння та самозневаження, то преподобний Іоанн Каcсіан Римлянин († близько 435) забороняв ченцям носити постійно лише волосяницю, щоб уникнути виникнення у тому, хто носить її, почуття духовних гордощів і зарозумілості. З V ст. ченці на Сході та Заході носили волосяницю безпосередньо на голе тіло здебільшого тільки у певні часи, наприклад у дні постів або ж на знак покаяння в якомусь гріху; в інший же час вона слугувала верхнім одягом і її носили поверх нижнього вбрання. У середні віки як серед ченців, так і серед мирян дуже поширеним був звичай накладати на себе волосяницю перед смертю — подібно до того, як на Русі царі й цариці, а також бояри перед смертю приймали чернецтво, чи навіть схиму.
Продовжувати читання Життя без зручностей. Про аскезу в одязі й житлі

ГОВОРЯТЬ ГЕРОЇ КНИГ ДОСТОЄВСЬКОГО

«Сон смішної людини».


Оповідач:

— …Я бачив істину, я бачив і знаю, що люди можуть бути прекрасними й щасливими, не втративши здатності жити на землі. Я не хочу і не можу вірити, щоб зло було нормальним станом людей… я бачив істину, — не те щоб віднайшов розумом, а бачив, бачив, і живий образ її сповнив душу мою навіки… Головне — люби інших як себе, ось що головне, і це все, більше зовсім нічого не потрібно…
Продовжувати читання ГОВОРЯТЬ ГЕРОЇ КНИГ ДОСТОЄВСЬКОГО

25D0-25B4-25D0-25BE-25D1-2581-25D1-2582-25D0-25BE-25D0-25B5-25D0-25B2-25D1-2581-25D0-25BA-25D0-25B8-25D0-25B9

В усьому всесвіт його безкрайній

11 листопада увесь світ відзначав 190-річчя від дня народження Федора Михайловича Достоєвського – геніального письменника й християнського мислителя.
Продовжувати читання В усьому всесвіт його безкрайній