Архів за місяць: Листопад 2011

ib1808

Учитель всесвіту Святитель Іоанн Златоуст (день пам’яті — 26 листопада за н. ст.)

Один з трьох вселенських учителів Церкви — святитель Іоанн Златоуст — був родом з м. Антіохії, що на Оронті. Праведник жив у ті часи, коли християнські переконання вже не були приводом для громадського осуду та розправи. Святий Іоанн ріс без батька: його мати Анфіса овдовіла у 20 років. Своє подальше життя вона присвятила вихованню єдиного сина, який здобув блискучу освіту. Дуже рано юнак звернувся до вивчення Святого Письма та молитовного споглядання. Іоанн привернув увагу Антіохійського архієпископа Мелетія. Владика зауважив палке бажання юнака навчитися основам віри й наблизив його до себе, поставивши читцем. Коли померла мати Іоанна, праведник прийняв чернецтво, яке називав «істинною філософією». У цей час святий написав знамениті «Шість слів про священство».

Чотири роки Іоанн провів у пустинницьких трудах, а два роки — в усамітненій печері, де дотримувався повної безмовності. Під час звершення таких подвигів стан його здоров’я погіршився, і він повернувся в Антіохію. У 381 р. праведник прийняв сан диякона, а через п’ять років став священиком. Головним його послухом стала проповідь. За рідкісний дар богонатхненного слова Іоанн отримав від пастви найменування «Златоуст». Дванадцять років жителі Антіохії захоплювалися його унікальними здібностями розкривати зміст Святого Письма за допомогою слова. Ще одним послухом улюбленого городянами пастиря була благодійність. Стараннями праведника Антіохійська Церква щодня годувала до трьох тисяч дів та вдовиць, не рахуючи ув’язнених, подорожніх та хворих. Слава пресвітера Іоанна Златі уста гриміла по всіх околицях мегаполіса і дійшла до столиці Візантійської імперії.

У 397 р. відійшов до Господа Константинопольський архі­єпископ Нектарій. На першу кафедру країни було кілька кандидатів, у тому числі й претендент, висунутий Олександрійським патріархом Феофілом. Однак Константинопольський престол посів ставленик одного з наближених до імператора Аркадія — євнуха Євтропія. Ним був антіохійський пресвітер Іоанн Златоуст. Прийнявши архієрейський сан, праведник взявся за реформи. Він почав з духовного вдосконалення місцевого священства. Кошти, які призначалися для архієпископа, святий використав на утримання лікарень та двох гостиниць для прочан. Ревність святителя щодо утвердження християнської віри поширювалася не тільки на мешканців Константинополя, але й на Фракію, включаючи слов’ян та готів, Малу Азію та Понтійську область. У Фінікію, Персію і до скіфів святий направив місіонерів. Багато зусиль поклав архієпископ і на влаштування богослужіння. Златоуст склав новий чин Літургії, ввів антифонний спів за всеношною, написав кілька молитов чину Єлеопомазання. Розпусність столичних звичаїв, особливо імператорського двору, знайшла в особі святителя непідкупного викривача. За п’ять років служіння архієпископ Іоанн нажив численних ворогів, які знайшли заступництво в особі імператриці Євдоксії та скривдженого патріарха Феофіла. У результаті Златоуст був позбавлений влади та засланий у далеке м. Кукуз. Знесилений від хвороби та знущань солдатів, архієпископ Іоанн помер у 407 р. по дорозі на нове місце заслання — м. Пітіунт (Абхазія). Через 30 років мощі праведника були урочисто перенесені до Константинополя.  

ib2100

Невтомний проповідник Божої благодаті Святий апостол Филип (день пам’яті — 27 листопада за н. ст.)


Про святого апостола Филипа в Євангелії можна знайти кілька згадок. Саме він привів до Христа апостола Нафанаїла; запитав у Господа, скільки потрібно грошей, аби купити хліба для п’яти тисяч людей. Це апостол Филип привів еллінів, які хотіли побачити Христа, і, нарешті, саме він під час Таємної Вечері запитав у Іісуса Христа про Бога Отця. Будучи уродженцем галілейского м. Віфсаїди, Филип добре знав Святе Письмо Старого Завіту. Розібравши зміст пророцтв, він разом з іншими благочестивими іудеями очікував незабарного приходу Месії. Зустрівши Спасителя, Филип пішов по Його поклику за Ним.

Продовжувати читання Невтомний проповідник Божої благодаті Святий апостол Филип (день пам’яті — 27 листопада за н. ст.)

ib1921

«Упродовж усього життя не тікав я від ворогів». Святий благовірний князь Михаїл Тверський (день пам’яті — 5 грудня за н. ст.)

Cвятий благовірний князь Михаїл Тверський народився у ті часи, коли вплив Золотої Орди в південно-східних та центральних землях Русі був незаперечним. Минуло менше півстоліття відтоді, як хан Батий обрушився зі своїми полчищами на руські князівства, змітаючи все на своєму шляху. Князь Михаїл ніколи не бачив свого батька. Рідний брат святого князя Олександра Невського князь Ярослав Ярославович помер до народження свого сина у 1272 р. Мати Михаїла, Ксенія, прищепила йому гарячу любов до Бога. На Тверський княжий престол праведник вступив у досить ранньому віці, близько 13-ти років. За час свого правління Михаїл побудував кам’яний храм на честь Преображення Господнього.

Продовжувати читання «Упродовж усього життя не тікав я від ворогів». Святий благовірний князь Михаїл Тверський (день пам’яті — 5 грудня за н. ст.)

feofan_medvedev

«На хресті моя Любов». Житіє преподобного Феофана Рихловського

Як уже повідомляла «Церковна православна газета» (див.: № 21 за 2011 р.), 1 листопада за Божественною літургією у Свято-Успенському храмі смт Короп Чернігівської області відбулося прославлення у лику місцевошанованих святих Ніжинської єпархії схиархімандрита Феофана (Медведєва, † 1977). Пропонуємо до уваги наших читачів житіє новопрославленого святого.

Продовжувати читання «На хресті моя Любов». Житіє преподобного Феофана Рихловського

Mihail_Gribanovskij

Про милостиню

Пильнуйте, не творіть милостині вашої перед людьми з тим, щоб вони бачили вас: інакше не буде вам нагороди від Отця вашого Небесного. Отже, коли твориш милостиню, не труби перед собою, як роблять лицеміри в синагогах і на вулицях, щоб прославляли їх люди. Істинно кажу вам: вони вже мають нагороду свою. У тебе ж, як твориш милостиню, нехай ліва рука твоя не знає, що робить правиця твоя, щоб милостиня твоя була таємна; і Отець твій, Який бачить таємне, віддасть тобі явно» (Мф. 6: 1–4).

Продовжувати читання Про милостиню

breaking-chains5_copy96-25281-2529

Свобода рабства і рабство свободи

Одне з ключових понять Нового Завіту — свобода. «І пізнаєте істину, і істина визволить вас» (Ін. 8: 32), — говорить Спаситель. «Стійте у свободі, яку дарував нам Христос» (Гал. 5: 1), — говорить апостол Павел. «Так говоріть і так робіть, як такі, що мають бути суджені за законом свободи» (Як. 2: 12), — говорить апостол Яків. Такі цитати можна примножувати і примножувати. Мабуть, за мірою використання тільки слово «любов» може змагатися зі словом «свобода». Обидва слова, посідаючи чільне місце у Святому Письмі Нового Завіту, широко представлені і в нецерковній риториці.

  Англійський християнський мислитель Честертон якось уже казав про це. І краще, ніж він, не скажеш. А сказав він про те, що мирські ідеали — це ті ж християнські чесноти, тільки з ознаками божевілля. Що тільки не називають «любов’ю», і що тільки не виправдовують поняттям «свобода»! «Займіться любов’ю, а не війною», — кричали хіпі. «Свободу Кубі!» — викрикували радянські демонстранти. «Будьте по‑справжньому вільні!» — закликають нас оператори мобільного зв’язку. Це, певна річ, не повний перелік прикладів. Такі вже ці поняття — свобода і любов, — що глибина і розмаїтість закладених у них сенсів дозволяє писати їх на найрізноманітніших прапорах. Йдеться не про звуки, а саме про сенси. І всім без пояснень має бути зрозуміло, що коли одна людина вважає, що вона вільна вибирати собі стать, а інша цитує слова апостола: «стійте у свободі» (Гал. 5: 1), то йдеться про різне.

Продовжувати читання Свобода рабства і рабство свободи

grapes-in-hand

Неспожитий виноград, або Як постували давні християни

 28листопада розпоч­неться Різдвяний піст, який називають також Филиповим, оскільки заговини на цей піст припадають на день пам’яті апостола Филипа. Про саму Різдвяну Чотиридесятницю наша газета вже розповідала (див.: № 23 «ЦПГ» за 2010 р.). А тому, скориставшись слушною нагодою, звернемося до історії посту, точніше — до питання про те, як постували давні християни. Допоможуть нам у цьому «Розповіді з історії християнського аскетичного життя» відомого історика Церкви Олексія Петровича Лебедєва (1845–1908).


Продовжувати читання Неспожитий виноград, або Як постували давні християни

default

ЗВІДКИ ПРИХОДИТЬ ЗАЗДРІСТЬ І ЯК ЇЇ УНИКНУТИ?

Чому люди заздрять одне одному? На перший погляд, це просте запитання передбачає таку ж просту й очевидну відповідь: у нашому світі одні люди геть позбавлені тих життєвих благ, які інші мають у достатку і навіть з надлишком. Таким чином, проблема в тому, що несправедливо влаштований сам світ, а заздрість є лише реакцією обділеної частини людства на цю фундаментальну несправедливість. Тому бідні й заздрять багатим, некрасиві — красивим, нездари — талановитим, хворі — здоровим…


Продовжувати читання ЗВІДКИ ПРИХОДИТЬ ЗАЗДРІСТЬ І ЯК ЇЇ УНИКНУТИ?