Архів за місяць: Травень 2011

Міцний як адамант. Мученик Олександр Римський.(день пам’яті — 26 травня за н. ст.)

Мученик Олександр прославив Христа на початку IV ст. Він служив у римській армії в полку трибуна Тиверіана. Він мав всього 18 років, коли настав час постраждати йому за Христа. Тоді імператор Максиміан Геркул видав для жителів Рима указ про день загального жертвопринесення Зевсу. Воїн Олександр, з дитинства вихований у Христовій вірі, публічно заявив, що не приноситиме жертви бісам. Тиверіан доніс про це імператору. Відразу ж надійшов наказ схопити Олександра. Коли вояки вже наближалися до казарми, Олександра розбудив Ангел, який сповістив йому про майбутній подвиг і зміцнив обіцянкою невідступного перебування з ним під час страждань. Прийшовши до Олександра, воїни побачили, як його обличчя світилося невимовним сяйвом. Тоді праведник підбадьорив їх і попросив виконати наказ.

Продовжувати читання Міцний як адамант. Мученик Олександр Римський.(день пам’яті — 26 травня за н. ст.)

Прехвальна угодниця Христова. Преподобна Євфросинія Московська (день пам’яті — 30 травня за н. ст.)

Гарячими молитвами і справами любові вона розділила зі своїм чоловіком, князем Димитрієм Донським, подвиг боротьби за визволення Русі від монголо-татарського ярма. Преподобна Євфросинія Московська, в миру Євдокія, була дочкою Суздальського князя. У 1366 р. митрополит Олексій благословив княжну на шлюб з Московським князем Димитрієм. Усе подальше життя великокняжого подружжя пройшло під духовною опікою Московського святителя Олексія і преподобного Сергія Радонезького, а також його учня — святого Феодора. У подружжя народилося п’ятеро синів і три доньки.

Продовжувати читання Прехвальна угодниця Христова. Преподобна Євфросинія Московська (день пам’яті — 30 травня за н. ст.)

Ангел-Хранитель Псковської землі. Благовірний князь Довмонт Псковський(день пам’яті — 2 червня за н. ст.)

Єдиний правитель в історії Псковського князівства, який спромігся протягом 33 років прожити в мирі та злагоді з місцевим вічем, — святий благовірний князь Довмонт Псковський. Рятуючись від між­усобиць литовських князів, 1265 р. він утік з Литви до Пскова. На новому місці, за словами літописця, «дихнула на нього благодать Божа». Будучи язичником, Довмонт прийняв Хрещення з ім’ям Тимофій. Уже через рік за звитяги та християнські чесноти він був обраний Псковським князем. Одружившись з дочкою великого князя Димитрія, онучкою Олександра Невського, Довмонт поріднився з російським великокняжим родом.

Продовжувати читання Ангел-Хранитель Псковської землі. Благовірний князь Довмонт Псковський(день пам’яті — 2 червня за н. ст.)

Чудодійне джерело. Історія Космо-Даміанівського монастиря

Почувши кілька років тому розповідь про Космо-Даміанівський монастир з його Савлух-Су, розташований біля підніжжя Чатирдагу, що за 20 кілометрів від Алушти, я вирішив обов’язково там побувати.

Продовжувати читання Чудодійне джерело. Історія Космо-Даміанівського монастиря

Зелені святки. Традиції свята в Україні

День Святої Трійці й наступні святкові дні в народі називають Зеленими святами, Зеленими святками, Троїцькою седмицею. Народна традиція часто помилково об’єднує язичницькі літні свята (русалії, «Семицька неділя», «клечальна неділя») з християнським святом — Днем Святої Трійці. До прийняття християнства в ці дні поклонялися природним стихіям — вогню, воді, землі. І відлунням язичницького минулого є безліч народних марновірств та обрядів, пов’язаних з Троїцькою неділею (обереги, ворожіння, плетіння вінків тощо).

Продовжувати читання Зелені святки. Традиції свята в Україні

«Вдягнутись у нову людину»

«Відомо, що в секті п’ятидесятників ключовим є хрещення Святим Духом, що виражається у говорінні іншими мовами. Як ставиться до цього явища Православна Церква?»
Наталія Цимбалюк

Відповідає архімандрит Маркел (Павук):Так зване говоріння іншими мовами, яке нині практикують п’ятидесятники, суттєво суперечить Євангелію та давній християнській традиції.

Продовжувати читання «Вдягнутись у нову людину»

Якщо я говорю мовами людськими й ангельськими, а любові не маю, то я — як мідь, що дзвенить, або кімвал, що бринчить

На противагу іудеям і язичникам
У ранній період церковної історії поширення дару говоріння різними мовами було зумовлене потребою проповідувати християнство у язичницькому і багатонаціональному світі, який вимагав якихось ознак для підтвердження істинності тієї чи іншої доктрини. На момент поширення християнства язичницькі жерці могли робити такі речі, які дуже дивували людей (примушували ідолів говорити, пророкували). Крім того, дар говоріння іншими мовами був даний апостолам для того, аби переконати євреїв, що до спасіння закликається не лише Ізраїль, а й язичники. Говоріння мовами було також знаком для язичників, невіруючих і малодушних (див.: 1 Кор. 14: 22).

Продовжувати читання Якщо я говорю мовами людськими й ангельськими, а любові не маю, то я — як мідь, що дзвенить, або кімвал, що бринчить